Сьогодні - 34 річниця Чорнобильської катастрофи

26.04.2020 | 08:19
Photo Andrew Kravchenko

Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи

8 грудня 2016 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про Чорнобильську катастрофу.

Як відомо, 26 квітня 1986 року, о 1 год. 23 хв., на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку та машинного залу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5-ї ранку. Проте, у середині самого 4-го блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES), цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи.

Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення.

У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-км зони, надалі зону евакуації розширили до 30 км. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець 80-х років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель.

Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 р. зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 р. роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 р., поступово руйнувався.

Україна звернулася до міжнародної спільноти щодо проведення конкурсу проектів із перетворення об’єкта «Укриття». 2004 року було проведено тендер на проектування та спорудження нового «саркофагу» – Нового безпечного конфайнмента. Цей проект повністю профінансовано Європейським банком реконструкції та розвитку: кошти на будівництво, а це близько 1,5 млрд. євро, надали 40 країн-донорів. Зрештою, 10 серпня 2007 р. був підписаний Контракт щодо будівництва НБК, а 29 жовтня 2007 р.  розпочалися роботи. До робіт були залучені найкращі українські та зарубіжні фахівці.

29 листопада 2016 р. Арку НБК було насунуто на об’єкт «Укриття». Нині Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим енергоблоком Чорнобильської АЕС введений в експлуатацію. Надалі будуть роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкту «Укриття». За задумом проектувальників, нова споруда зможе вирішити проблему, як мінімум, на сто років, хоча ліквідувати станцію планують 2065 року.

Укрінформ

Фото Андрія Кравченка

Читайте також

Революція Гідності. Згадаймо головне

21.11.2021 | 12:28

Ніколи не кажіть, що ідеали Майдану сплюндровані, його надії не справдилися, а рішення не виконані. Це – неправда!  / Укрінформ підготував матеріал до видатної дати