Українці найбільше довірять армії та волонтерам

Показники недовіри населення до влади наближуються до даних 2012 року. Соціологи провели дослідження настроїв українців до другої річниці Майдану. За результатами моніторингу, більшість опитаних покладають найбільшу відповідальність за власний та громадський добробут на державу та уряд. Політики пояснюють причини економічних негараздів у країні російською агресією, яку Україна стримує вже протягом двох років.

Соціологічні дослідження, проведені Центром «Соціальний моніторинг» та Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка, свідчать, що рівень довіри населення до влади за два роки суттєво знизився, передає Радіо Свобода.

Президент України Петро Порошенко заступив на посаду із значним рівнем громадської довіри – 62 відсотки за даними моніторингу. Наприкінці 2014 року він мав майже рівний баланс тих, хто довіряє та не довіряє йому. Проте із серпня зростає кількість людей, які не довіряють президентові, вона становить майже 70 відсотків. Віктору Януковичу, за часів його президентства, не довіряло 85 відсотків громадян, за результатами аналогічного моніторингу. Такими даними поділився Дмитро Дмитрук, директор Центру «Соціальний моніторинг».

«Зараз 81% не довіряють Верховній Раді. Так само можете побачити зміни, які стосувалися Кабінету міністрів. У нас був період, коли був обраний новий уряд, Кабінет міністрів, ми мали позитивний баланс довіри, це було в 2014 році. І зараз ми бачимо, що переважна більшість населення країни не довіряє уряду – 82%. Якщо ви порівняєте з даними 2012 року, показники ще гірші, ніж в уряду Азарова», - зауважив Дмитро Дмитрук.

Волонтери та громадські організації отримали позитивні показники довіри

Політичні партії також не змогли здобути довіру від українців. Проте громадські об’єднання здивували соціологів – дослідження зафіксувало дуже значний позитивний зріст рівня довіри суспільства до них.

Вперше до опитування включили питання про довіру до волонтерів, і виявилося, що волонтерські організації отримують безперечно позитивний результат. Майже 60 відсотків українців вважають, що у суспільних процесах людей в Україні мають представляти громадські об’єднання. Такі дані озвучила Ольга Балакарієва, голова правління Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка.

«Поволі відбувається формування громадянського суспільства, укріплення його інститутів та усвідомлення його можливої ролі у тих суспільних процесах, які мають відбуватись в Україні й надалі», - зазначила Ольга Балакірєва.

Російська агресія заважає економічному зростанню України – депутат

Після Євромайдану Україна переживає найдраматичніший період своєї історії, вважає політолог Євген Магда. На його думку, новій владі, все ж таки, вдалося частково задовольнити вимоги громадян, які вийшли у 2013 році на Євромайдан. Передусім це відображується у намірах держави щодо забезпечення безвізового режиму із країнами Євросоюзу. Відмінності є і в роботі уряду та парламенту часів Януковича, і теперішньої влади, зазначає політолог Євген Магда.

«Відмінності, насправді, є і зміни є. Просто людині непідготовленій складно їх усвідомити. Для того, щоб їх усвідомити, треба абстрагуватись і просто подивитись стрічку новин три роки тому і зараз, порівняти їх між собою і тоді все буде зрозуміло», - пояснює експерт.

Дати повноцінні оцінки діяльності влади можливо буде лише після того, як Україна пройде процес реформування, якого в країні не відбувалося протягом 20 років, наголошує Євген Магда.

Народний депутат України Сергій Пашинський, який брав участь в організаційному забезпеченні акцій протесту під час Євромайдану, у коментарі Радіо Свобода зазначив, що саме військова агресія Росії заважає активному розвитку України. Він зауважив, що план військового вторгнення російська сторона готувала в будь-якому разі, але пізніше, у 2015 році до президентських виборів. Тож версію, що саме Майдан став причиною війни, Сергій Пашинський відкидає.

«Я абсолютно переконаний, що дуже повільно, дуже криваво, але ми рухаємося в правильному напрямку. Для того щоб підвищити пенсії, для того щоби підняти економіку, нам треба повідрізати те, що тягне нас на дно. Ми зробили поліцію в час війни, ми зробили армію в час війни, ми прийняли закон і в квітні місяці в нас не буде того, що ми зараз називаємо генеральною прокуратурою», - зазначив Пашинський.

Рівень довіри до поліції вдвічі вищий, ніж до міліції

Соціологи дослідили і рівень довіри українців до правоохоронних органів. Не довіряють правоохоронцям близько 70% опитаних. Але якщо порівнювати поліцію і міліцію, то рівень довіри до поліції вдвічі більший.

Збройні сили залишились одним із небагатьох соціальних інститутів, який має позитивний баланс довіри.

В довірі до ЗМІ суттєвих змін із 2012 року не відбувається. Рівень довіри в цілому до медіа всіх видів близько 40-45 відсотків.

У дослідженні «Куди державі слід вкладати гроші?», безперечним лідером стала «охорона здоров’я». Цей напрямок обрали майже 50 відсотків опитаних. Далі йдуть «допомога малозабезпеченим» та «пенсії».

Досить високий показник – вкладання коштів у Збройні сили, цей пункт обрали 22 відсотки учасників опитування.

На момент проведення дослідження за вступ України до Євросоюзу висловились 54 відсотка українців. Опитування проводилось, в тому числі, і на Донбасі, сході України, де переважна більшість проголосувала проти такої ініціативи.

За даними моніторингу, війна на Сході України залишається основною проблемою для суспільства. Погіршилась тенденція оцінки українцями власного матеріального становища – майже третина віднесли себе до групи з низьким і дуже низьким рівнем добробуту. При цьому влітку стрімко зріс показник громадян, невдоволених тим, в якому напрямку рухається країна – це 72 відсотки опитаних.

Репрезентативна вибірка по кожному опитуванню становить 2 тисячі респондентів. Достовірність опитування 95 відсотків. Стандартні відхилення становлять до двох відсотків. Інформацію дослідники отримували шляхом опитування респондентів за місцем проживання. Проводили збір даних у серпні та листопаді 2015 року.

На знімку: волонтери підвозять продукти для українських бійців, під Слов’янськом, літо 2014 р.

Фото Володимира Кравченка