СБУ в суді підтвердила, що працювала по «вагнерівцях» перед їх затриманням у Білорусі

Служба безпеки України підтвердила в суді, що перед затриманням російських бойовиків у Білорусі збирала докази щодо них. Раніше спецслужби заперечували підготовку операції «вагнерівців».

Про це свідчить рішення Київського апеляційного суду та інші документи, які є в розпорядженні «Української правди».

УП пише, що суд заочно заарештував «вагнерівців», але рішення про це неоприлюднене.

Водночас, у публічному реєстрі з’явились два рішення із засідань, де адвокати бойовиків намагалися оскаржити арешт. В одному з цих документів містяться деталі справи, які підтверджують, що СБУ працювало над доказами проти «вагнерівців» перед їхнім затриманням у Білорусі.

Це рішення стосується уродженця російського селища Ільїнка, який має сина 2007 року народження. Згідно з документами, які є в розпорядженні УП, такі дані має один із «вагнерівців» Денис Харитонов.

У рішенні йдеться, що підозру чоловіку оголосили 29 липня – в день, коли стало відомо про затримання бойовиків у Білорусі. Наступного дня підозрюваного оголосили в міжнародний розшук і заочно заарештували в суді.

Водночас, у суді СБУ посилалася на низку доказів, отриманих 13-25 липня.

Це, зокрема, повідомлення оперативного підрозділу, датовані 13.07.2020 року та 21.07.2020 р. У цих повідомленнях йшлося, що «починаючи з 2020 р. на території Російської Федерації створено незаконне збройне формування».

Крім того, серед доказів є протокол зняття інформації з електронних  інформаційних систем від 24.07.2020 р., а також протокол огляду від 25.07.2020 р. Останній документ, за твердженням СБУ, підтверджує участь Харитонова у бойових діях на Донбасі на боці бойовиків.

Також серед доказів значиться протокол огляду сторінок підозрюваного у соцмережах, однак його дата не вказана.

У розпорядженні УП є кілька документів, ймовірно, з матеріалів справи щодо «вагнерівців». Один із них має назву «Протокол зняття інформації з електронних  інформаційних систем» і датований 24.07.2020 року, як і доказ, на який офіційно посилалася СБУ у суді.

У документі фігурує ім’я слідчого СБУ, який згадується у публічному судовому рішенні. Також документ має печатки Департаменту контррозвідки СБУ. Протокол мав гриф «таємно», однак згодом був розсекречений.

Враховуючи, що документ не є публічним, УП приховала його вихідні дані, які містяться на печатках, імена та підписи слідчих СБУ.

У протоколі йдеться, що слідчий Служби безпеки зняв інформацію з електронної скриньки «[email protected]», яким користується особа на ім'я «Сергій Петрович».

Співробітник СБУ зробив це, спираючись на доручення від 20 липня і постанову суду від 17 липня.

Раніше російські пропагандистські ЗМІ повідомляли, що бойовиків вербували з пошти «[email protected]». Самі «вагнерівці» стверджували, що їхній куратор представлявся «Сергієм Петровичем». Це також чутно на записах вербування, оприлюднених раніше українськими ЗМІ.

Видання Mind разом з незалежним журналістом-розслідувачем Любов'ю Величко вдалося поговорити з безпосереднім учасником цієї спецоперації, який був одним із її координаторів. У цілях його безпеки видання не називає його імені та посади.

Журналістам Mind також вдалося записати розмову з координатором операції на відео, і хоча деякі частини розмови були видалені на його прохання, вона дає певне уявлення про те, як готувалася та проводилась одна з найгучніших спецоперацій українських спецслужб у новітній історії.

Він розповів про те, що спецоперація із захоплення «вагнерівців» провалилася через перенесення на 3-4 дні.

Причиною слугували переговори із російською стороною по полонених.

Також координатор спецоперації повідомив, що серед 33 «вагнерівців», що були затримані в Білорусі, а згодом передані Росії, було дві особи, які перебували біля установки «Бук» під час того, як 17 липня 2014 року російські війська збили Boeing 777. Вони могли бути свідками в цій справі.

Він також переконаний, що відбувся злив інформації. В інтерв'ю він розповів, хто був поінформований про спецоперацію, як проходила підготовка, і чому зірвалася одна з найгучніших спецоперацій України за останні роки.

За інформацією незалежної журалістки-розслідувачки Любові Величко, свідка у справі МАУ Цемаха віддали Кремлю за вказівкою Єрмака. Обмін відбувся у вересні 2019 року, а мав відбутися у грудні після допитів Міжнародної слідчої групи.

Передісторія:

29 липня в Білорусі затримали 33-х іноземних громадян, які виявилися бойовиками «Вагнера». Вони прибули з Росії й оселилися в санаторії під Мінськом.

Імена багатьох із 33 затриманих у Білорусі бойовиків ПВК «Вагнер» є в українській базі «Миротворець» – як учасників війни на Донбасі.

Білорусь 14 серпня видала Росії 32 бойовиків, а президент України Володимир Зеленський назвав такий крок несправедливим рішенням, наслідки якого будуть трагічними.

Згідно з інформацією джерел УП українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК Вагнера, для чого виманили їх до Білорусі. Однак, за даними ЗМІ, операція зірвалась після того, як силовики доповіли Офісу президента.

Президент Володимир Зеленський 5 серпня звільнив Василя Бурбу з посади начальника Головного управління розвідки Міноборони та призначив на цю посаду Кирила Буданова.

Буданов запевнив, що «вагнерівців» до Мінська перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.