Учасники Руху «За Україну в НАТО» звернулися з відкритим листом до керівників держави

Учасники руху «За Україну в НАТО» звернулися з відкритим листом до президента України Петра Порошенка, голови Верховної ради України Володимира Гройсмана та прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, у якому наголошують на необхідності ініціювання громадськістю всеукраїнського референдуму щодо вступу до НАТО.

Юрист-міжнародник Володимир Василенко та колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко звернули увагу на те, що інтеграція України в НАТО часто сприймається неправильно.

За їхніми словами, Україна не повинна проситись у Північноатлантичний альянс та сподіватися на милість західних союзників, оскільки ми насправді потрібні їм не менше, ніж вони нам. Україна – на кордоні між Росією та центральноєвропейськими країнами-членами НАТО і зараз є по суті передовою у протистоянні між Заходом та Сходом. Окрім того, Україні є що запропонувати потенційним союзникам і у сфері військових розробок.

У розмові після прес-конференції експерти прокоментували свою ініціативу.

Володимир Василенко, міжнародний юрист, перший представник України при НАТО та колишній посол у країнах Бенілюксу:

«Одне із найскладніших завдань руху – донести до суспільства правдиву інформацію про усі переваги та недоліки членства у НАТО. Українська влада роками нехтувала висвітленням цього напрямку інтеграції серед населення, в той час як російська пропагандистська машина ні на секунду не припиняла свою діяльність. Саме це стало причиною того, що до анексії Криму більшість наших співгромадян була проти вступу до Північноатлантичного альянсу. Потрібно у першу чергу розвіювати міфи про членство у НАТО.

Наприклад, багато громадян вважають, що Україні потрібно буде оновлювати військове спорядження до стандартів альянсу. Таких стандартів насправді не існує, кожна країна забезпечує себе сама, проте входження до альянсу дасть потужний поштовх розвиткові оборонної сфери в Україні, яка має для цього необхідний потенціал. Кластерна система НАТО, за якої кожна країна – член спеціалізується у певній галузі оборонної сфери, дасть нам змогу спрямувати військову промисловість у правильне русло».

За словами Василенка, важливо розповідати і про недоліки членства в Альянсі: Україна буде змушена брати участь у миротворчих операціях НАТО і допомагати захищати союзників у разі військової агресії проти них. Але позаблоковий статус не вберігає від жертв серед солдатів – останні рік із гаком довели це кров’ю багатьох героїв у зоні АТО. Що ж до миротворчих місій, Україна вже брала участь у кількох.

На думку народного депутата І-IV скликань Івана Зайця,

«вступ України до НАТО наразі є важливим, як ніколи. В умовах війни нам потрібна допомога західних союзників, перш за все тому, що військова агресія Російської Федерації насправді спрямована не тільки проти нашої країни, проте проти всього цивілізованого світу, оскільки грубо порушує визначений Статутом ООН світовий правопорядок».

Колишній міністр оборони та секретар РНБО Євген Марчук наголосив, що «Україна вже одного разу не використала шанс на приєднання до Північноатлантичного альянсу. Вже у 2002 році була створена стратегія співпраці України та НАТО. Надавались позитивні оцінки розвитку української оборонної сфери, проте політики не скористались із цієї нагоди. Це сталось у 2004 році, коли питання про вступ нашої країни до альянсу не було розглянуто на Стамбульському саміті через непевність Сполучених Штатів у демократичності політичних процесів в Україні. Розгляд ситуації було перенесено на період після президентських виборів, які повинні були відбутись восени. Тоді треба було провести референдум, який би точно визначив політичну волю народу. Пізніше під тиском Росії із української воєнної доктрини було вилучено пункт про можливу участь у військових блоках, що звело нанівець роки переговорів. Янукович за час свого президентства ліквідував інституції, відповідальні за співпрацю із НАТО – зараз саме час їх відновлювати. Цього разу ми не повинні помилитись, адже може не бути третього шансу».

Перший президент України після здобуття незалежності Леонід Кравчук наголосив на тому, що

українське суспільство повинне критикувати дії української влади та її західних партнерів у ситуації, що склалася. Тільки критикувати потрібно конструктивно – саме за допомогою референдуму це можливо. Потрібно показати Президентові України Петру Порошенку, що немає сенсу відкладати референдум на пізніше, адже може не залишитись тих, хто на нього прийде.

Стосовно громадського об’єднання,  Володимир Василенко, який входить до його організаційного комітету, прокоментував, що «оргкомітет свідомо формували із людей, які не мають жодного стосунку до політичних сил при владі. Рух «За Україну в НАТО» повинен стати громадянською ініціативою там, де влада пасує».

За його словами,

із референдумом справді не можна зволікати. Він може не лише консолідувати суспільну думку стосовно неоднозначного питання, а й підштовхнути мляву українську владу до активніших дій на міжнародній арені.

Для західних партнерів референдум є найбільш ефективним інструментом легітимації  народної волі. Це зробити дуже важко: потрібна координація у всіх регіонах країни. Саме тому рух розраховує на підтримку засобів масової інформації та громадянського суспільства, яка дасть змогу організувати регіональні представництва.

Джерело: tyzhden.ua