Учасники семінару «Україна - НАТО» привітали надання Україні статусу ПРМ

У суботу, 13 червня, близько 30 журналістів східних областей України в рамках триденного вебсемінару продовжили обговорення теми «Співпраця Україна - НАТО. Регіональний вимір».

Всі учасники відеоконференції, спікери та доповідачі з великим інтересом відзначили нову подію у відносинах Києва з Альянсом: напередодні, 12 червня, Північноатлантична рада визнала Україну партнером з розширених можливостей (ПРМ).

«Цей статус є частиною ініціативи НАТО з питань взаємодії, яка має на меті підтримувати та поглиблювати співпрацю між союзниками та партнерами, які зробили вагомий внесок в операції та місії під проводом НАТО», - йдеться у офіційному повідомленні.

Київ та НАТО мають достатньо тривалу історію тісних стосунків у співпраці на шляху євроатлантичної інтеграції України. На знімку: літак-винищувач з атомного авіаносця ВМС США «Гаррі Трумен» здійснює демонстраційний політ для урядової делегації України на одній з баз НАТО у Середземному морі, грудень 2015 року. Фото Андрія Кравченка

    ________

Для України нинішнє рішення Північноатлантичної ради стало однією з центральній подій останнього часу, відмітили учасники відеоконференції. Воно відповідно підбило підсумки кількох років роботи українських дипломатів.

Водночас, незважаючи на значний поступ у партнерській взаємодії України та НАТО, українській владі та суспільству не слід упадати в ейфорію, пояснили фахівці. Наданий Україні статус ПРМ не відповідає на головне питання – коли Україна стане членом НАТО, про що записано в її Конституції. Адже ми є свідками прийому до Альянсу таких країн, як Румунія, Албанія, Чорногорія, тоді як саме Україна чи не найбільше сьогодні потребує дієвого захисту з огляду на міжнародні угоди у зв’язку з її добровільною відмовою від ядерної зброї.

Повертаючись до теми надання Україні статусу ПРМ, експерти вказують на те, що тепер Київ отримує вигоду від індивідуальних можливостей, зокрема, розширений доступ до програм та нових кроків до тіснішої взаємодії.

Що таке НАТО - витоки та еволюція організації

​Про практичні результати партнерської взаємодії країн-членів Північноатлантичного альянсу, а також кандидатів до вступу говорив учасникам відеоконференції, віце-президент громадської організації «Атлантична рада України», заступник голови Громадської ліги «Україна – НАТО» і викладач Укртелерадіопресінституту Олег Кокошинський.

У доповіді «Що таке НАТО - витоки та еволюція організації» експерт зупинився, зокрема, на засадничих принципах та головних положеннях Вашингтонського договору 1949 року.

На конкретних прикладах аналітик показав практичні результати та переваги колективної взаємодії держав-учасниць щодо захисту своїх інтересів.

Запорукою демократичного розвитку та повернення довіри до ЗМІ є інформаційна та медійна грамотність громадян

Про досвід країн НАТО в інформаційній сфері розповів викладач Укртелерадіопресінституту Олег Джолос. Тема виступу медіа-експерта: «Інформаційна та медійна грамотність громадян як запорука демократичного розвитку та повернення довіри до ЗМІ».

Спікер, зокрема, наголосив на тому, що одним з найголовніших безпекових ресурсів сьогодні є інтелект, культура, інформаційний та кібер простір. У цьому контексті Джолос вказав на закономірності споживання інформації в Україні, вплив преси на соціум, його довіру до різних державних інституцій.

За даними експерта, в споживачів інформації останнім часом змінилися пріоритети і на перший план вийшли зовсім не ЗМІ, а соціальні мережі.

Медіаексперт вважає, що останніми роками ЗМІ припускаються спотворення інформації, часто подають її неправдиво, не зовсім якісно, що й спричинило довіру до них.

Олег Джолос вказав на важливі аспекти в діяльності журналістів, які на його думку, можуть виправити ситуацію та повернути довіру до преси.

Інформаційні фейки як інструмент сучасної гібридної війни

Про інформаційні фейки, методика їх виявлення йшлося у виступі керівника Центру стратегічних досліджень Павла Жовніренка.

Доповідь Павла Жовнренка відповідним чином підкреслила зміну підходів до подачі інформації, особливості її розповсюдження та сприйняття останніми роками.

Фахівець навів приклади банальних помилок у журналістських матеріалах, які так само як і відверті або приховані фейки чи «лобова» пропаганда певним чином формують свідомість споживача інформації.

Особлива увага була приділена фейкам, які згубно впливають на економіку, негативно позначаються на політиці, соціумі, стають інструментом інформаційних атак та гібридних війн.

У завершальному виступі заступники директора Укртелерадіопресінституту Сергій Тихонов та Денис Замрій подякували всім за участь у відеоконференції.

Вони ще раз запросили представників ЗМІ до участі в журналістському конкурсі та поінформували про те, що всі матеріали презентацій та виступів будуть оперативно надіслані учасникам вебсемінару.

Матеріал підготував Володимир Кравченко, учасник відеоконференції, ARMIYA’UA.

Фото Андрія Кравченка