Центр оборонних стратегій засудив ідею МОУ вивести жінок-військових на парад у підборах

Громадська організація «Центр оборонних стратегій» негативно сприйняла повідомлення Міністерства оборони про те, що на параді до 30-річчя Незалежності України на Хрещатику жінки-військовослужбовиці будуть крокувати на підборах.

Офіційна точка зору Центру оборонних стратегій щодо ініціативи МОУ розміщена на сторінці Facebook ЦОС.

«Парад – це спосіб показати спроможність війська, а не поділити його на «мужніх чоловіків» та «гарних жінок», - йдетться у коментарі Центру.

«Понад 7 років триває війна, на якій пліч-о-пліч з чоловіками воюють жінки, - зазначається у заяві ЦОС, - і «свого часу, у 2016 році нам вдалося добитися на офіційному рівні того, що жінка-снайпер може офіційно бути жінкою-снайпером, а не числитися по всіх можливих документах».

«Професіоналізм не залежить від статі військовослужбовця», - заявляють у ЦОСі. 

Ініціативу МОУ щодо окремого кроку «під підбори» експерти Центру оборонних стратегій вважають «проявом дискримінації, а зовсім не урахуванням потреб жінок в армії».

«Урахуванням потреб жінок в армії, - на думку фахівців, зокрема, - можна було б враховувати втілення у життя розробок зручної для жінок білизни та бронежилетів».

Також фахівці вважають це «пережитком радянської спадщини в армії», проти чого «боролися багато років». Вони наголошують, що «нарешті це почало вдаватися», і «одним непродуманим рішенням» сьогодні це завоювання «може бути зруйноване та відкинуте на кілька років». 

Командування, зазначають фахівці ЦОС, як ніхто мало би «знати і розуміти, що таке дискримінація, сексизм та неприпустимі у професійній армії речі». «Також ми знаємо, що останні роки у міністерстві проходили всі можливі курси, лекції, семінари на тему гендерної рівності».

Наголошуючи на тому, що жіноча «коробка» на параді є дискримінацією, фахівці підкреслюють, що «практика армій-країн НАТО, де проводять військові паради, давно відходить від того, щоб жінки йшли окремими коробками. Весь Західний світ у своїх політиках гендерної рівності йде до уніфікації зовнішнього вигляду військовослужбовців, з урахуванням, наприклад, особливого крою форми, а не її жіночого і чоловічого вигляду. Так само і для нас це не чоловіки-військовослужбовці або жінки-військовослужбовці. Це – українські  військовослужбовці».

Як зазначається у заяві: «Чоловіки на парад виходять зі зброєю і демонструють силу та міць армії, а жінки  – у парадній формі і на підборах, бо ... красиві? Ні! Перш за все – це військовослужбовці Збройних сил України, основа її спроможності і боєздатності, а не чоловіки-військовослужбовці або жінки-військовослужбовці. Це – військовослужбовці Збройних сил України». 

У Центрі вказують на те, що «потрібно уникати підміни понять, яка унеможливлює поняття гендерної рівності в армії зараз. Це ті пункти, над якими, у тому числі, Україна повинна працювати на шляху в НАТО». 

За висновком експерті ЦОС, «посилання на існуючий Наказ Міністерства оборони України № 606 про вимоги до форми одягу військовослужбовців – не причина ігнорувати обурення громадськості. Адже, що стосується гендерних питань, які неочікувано знайшли свій прояв у підготовці параду до 30-річчя української державності, є приводом допрацювати ці документи і дати правильний вектор руху на майбутнє».

За даними Генштабу ЗСУ, на сьогодні в українському війську нараховується близько 57 тис. жінок-військовослужбовців, з них 3,5 тис. – старші офіцери. Статус учасника бойових дій за участь в АТО/ООС надано 9916 жінкам.

За деякими даними, від початку російської агресії з 2014 року у війні на Донбасі, захищаючи Україну, загинули 19 жінок.