Народний парламент Азербайджану визнав Голодомор геноцидом українського народу

21 лютого 2026 року Народний парламент Азербайджану (AZXP) ухвалив рішення про визнання Голодомору 1932–1933 років актом геноциду українського народу. Документ не лише констатує історичний факт масового злочину сталінського режиму, а й формулює ширший політичний меседж: агресивна політика сучасної російської правлячої еліти має глибоке імперське коріння.

У час, коли Україна вже п'ятий рік протистоїть повномасштабному збройному вторгненню Російської Федерації, подібні рішення набувають не лише символічного, а й геополітичного значення.

Визнання Голодомору геноцидом – це акт історичної справедливості, який водночас окреслює чітку позицію щодо природи російського імперського реваншизму.

Формулювання постанови: правова та моральна оцінка

У рішенні Народного парламенту Азербайджану зазначено, що внаслідок цілеспрямованої та систематичної політики голоду, яку проводив радянський тоталітарний режим проти українського народу, загинули мільйони людей. Трагедія 1932-1933 років кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин, що має всі правові та історичні ознаки геноциду.

Постанова містить три ключові положення:

1. Визнати Голодомор актом геноциду українського народу.

2. Оцінити це рішення як важливий політичний, правовий та моральний крок до відновлення історичної справедливості.

3. Ствердити постійну шану пам’яті жертв трагедії.

Таким чином, документ виходить за межі декларативної заяви і вбудовується у сучасний міжнародний дискурс про відповідальність тоталітарних режимів та небезпеку їхніх ідеологічних спадкоємців.

Рішення Народного парламенту Азербайджану про визнання Голодомору геноцидом українського народу набрало чинності з моменту його прийняття 21 лютого 2026 року. Документ скріпив своїм підписом в.о. голови організації Арастун Оруджлу.

AZXP: політичний контекст створення

Народний парламент Азербайджану (AZXP) був створений після кризи навколо представництва Азербайджану в Парламентська асамблея Ради Європи.

22 січня 2024 року депутати ПАРЄ не затвердили повноваження азербайджанської делегації. У відповідь офіційна делегація призупинила участь у роботі асамблеї. Після цього азербайджанські активісти, які проживають у різних країнах світу, ініціювали створення альтернативної представницької платформи – AZXP. Перше засідання новоствореного органу відбулося 1 січня 2025 року.

Заявленою метою стало об’єднання азербайджанців діаспори та представлення інтересів Азербайджану в європейських інституціях. Визнання Голодомору геноцидом стало однією з перших резонансних міжнародних ініціатив нової структури.

Довгий шлях до рішення: ініціатива та наполегливість

Ще 9 грудня 2008 року народний депутат Міршахін Ісмаілов від імені Світового конгресу азербайджанців звернувся до голови Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки Октайя Асадова з пропозицією визнати Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу. Відповіді на це звернення отримано не було.

Після створення AZXP ініціатива Міршахіна Ісмаілова була повторно внесена і цього разу підтримана. Таким чином, рішення 2026 року стало результатом багаторічних зусиль та послідовної позиції частини азербайджанської громадськості.

Україна й Азербайджан: солідарність у війнах за незалежність

Особливого значення рішенню додає контекст українсько-азербайджанських відносин.

З початку повномасштабної агресії Росії проти України азербайджанці, які проживають в Україні, беруть участь у захисті держави, виявляють високий героїзм, а деякі загинули у боях за її незалежність та територіальну цілісність. Азербайджанські військовослужбовці нагороджуються орденами та медалями, серед них старший лейтенант Ағасиєв Кирило Яшар огли удостоєний звання Героя України.

Водночас в Азербайджані шанують пам’ять військового льотчика Руслана Половини – уродженця Харківщини, який загинув у 1992 році під час війни за територіальну цілісність Азербайджану та був удостоєний звання Національного Героя Азербайджану посмертно.

Цей взаємний досвід боротьби за суверенітет формує особливий емоційний і політичний вимір у відносинах двох народів.

«У справедливій війні Азербайджану за відновлення своєї територіальної цілісності український народ простягнув руку допомоги. З перших днів нинішньої війни азербайджанська громада надає нашій армії всебічну матеріальну та моральну підтримку. Україна – наш  дім, і підтримувати її матеріально та морально є нашим обов’язком. Як член Спілки журналістів України, я прагну доносити правду України до світової громадськості через ЗМІ та через AZXP, а також як військовослужбовець запасу продовжую свою діяльність. Дружба українського та азербайджанського народів – вічна», - прокоментував подію виданню ARMIYA’UA Міршахін Ісмаілов.  

Українська державна позиція: від 2006 року до сьогодення

Питання міжнародного визнання Голодомору активно порушувалося Україною з початку 2000-х років. У 2006 році Президент України Віктор Ющенко ініціював ухвалення закону про Голодомор, у якому трагедію було визначено геноцидом українського народу.

Українські судові інстанції надали правову оцінку діям сталінського керівництва, встановивши факт наміру знищення частини української нації.

Ця позиція з часом стала основою для міжнародної дипломатичної роботи.

Міжнародне визнання: станом на березень 2026 року

Станом на березень 2026 року понад тридцять держав світу офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. Серед них – США, Канада, Польща, країни Балтії, Німеччина та низка інших держав Європи і Америки.

Європейський парламент у своїх резолюціях визнав Голодомор геноцидом та засудив сталінську політику.

Організація Об'єднаних Націй використовує формулювання про «великий голод» 1932–1933 років, однак не надає юридичної кваліфікації геноциду на рівні окремої резолюції Генеральної Асамблеї.

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалювала документи, які засуджують сталінський режим і масовий голод, хоча також не застосовувала однозначної юридичної формули «геноцид» у всіх актах.

Таким чином, процес міжнародного визнання триває, і кожне нове рішення має значення не лише для історичної пам’яті, а й для формування сучасної політики стримування агресії.

Кількість жертв: межі наукової дискусії

Оцінки кількості жертв Голодомору різняться.

Більшість українських демографів називають цифру в межах 3-4 мільйонів загиблих. Частина дослідників говорить про 4-7 мільйонів. Окремі громадські організації та представники української діаспори озвучують значно вищі оцінки – до 10-14 мільйонів жертв.

Розбіжності пояснюються знищенням або фальсифікацією радянських архівів, маніпуляціями статистикою та складністю демографічних підрахунків у умовах тоталітарного режиму.

Попри дискусії щодо точних цифр, незаперечним є одне: йдеться про один із найбільших злочинів ХХ століття, спрямований проти українського селянства як основи національної спільноти.

Історія та сучасність: небезпечна спадковість імперської політики

Рішення Народного парламенту Азербайджану містить важливий акцент: агресивна політика сучасної російської правлячої еліти має глибоке історичне коріння.

Ця теза звучить особливо актуально на тлі нинішньої війни Росії проти України. Примусова депортація населення, нищення української ідентичності на окупованих територіях, спроби заперечення української державності – все це демонструє небезпечну спадковість імперського мислення.

Визнання Голодомору геноцидом у цьому контексті стає не лише актом пам’яті, а й інструментом політичного усвідомлення: без називання злочину злочином неможливо запобігти його повторенню.

Геноцид без терміну давності

Рішення Народного парламенту Азербайджану від 21 лютого 2026 року є кроком, що виходить за межі історичної декларації. Воно вписується у ширший процес міжнародного переосмислення спадщини тоталітарних режимів ХХ століття та водночас віддзеркалює сучасні геополітичні реалії.

Голодомор був не стихійною трагедією, а свідомою політикою знищення. І саме тому його визнання геноцидом має значення не лише для України, а й для Європи та всього світу.

Пам’ять про мільйони загиблих – це не лише моральний обов’язок. Це питання історичної правди, міжнародної відповідальності та безпеки майбутнього.

Володимир Кравченко

На цю тему: ПАРЄ визнала Голодомор геноцидом українського народу