Сейм Польщі назвав Волинську трагедію «геноцидом польського народу»

Сейм Польщі назвав Волинську трагедію – трагічні події польсько-українського протистояння під час Другої світової війни (1943–1945 рр.) – «геноцидом польського народу».

За ухвалення відповідної резолюції проголосували у п’ятницю, 22 липня 2016 р., 432 із 442 присутніх у сесійній залі депутатів нижньої палати польського парламенту, утрималися 10, проти не було жодного законодавця.

Резолюцією встановлено 11 липня Національним днем пам’яті.

«Сейм Речі Посполитої встановлює 11 липня - в річницю апогею злочину - Національним днем пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої», - йдеться у документі.

Депутати наголосили, що в «результаті здійсненого упродовж 1943-1945 років геноциду було вбито понад 100 тисяч громадян Другої Речі Посполитої, в основному селян».

У тексті ухвали висловлена повага та вдячність воякам Армії крайової, підрозділам самооборони та селянським батальйонам, які боролися у захисті поляків, а також тим українцям, котрі часто, ризикуючи власним життям, рятували польських сусідів.

За повідомленнями польських ЗМІ, з тексту постанови вилучили слова про «братовбивчу війну».

Водночас у документі наголошується, що «не можна ані замовчувати, ані не брати до уваги польські атаки у відповідь на українські села, в результаті яких гинуло цивільне населення».

«Використання слова «братовбивство» буде означати, що ми робимо рівними тих, хто вбив умисно, з тими, хто намагався захищатися, інколи жорстоко», - зазначив депутат від партії «Право і справедливість» Даріуш Піонтковський.

У свою чергу, депутат-доповідач Михайло Дворчик заявив, що прийняття цієї резолюції не спрямоване проти українського народу, бо Польща не застосовує колективну відповідальність.

«Цією постановою ми засуджуємо вбивць та їхню ідеологію. Це не український народ, але кілька десятків тисяч конкретних людей скоїли цей злочин», - переконаний він.

У документі є теж фрагмент про так звані «акції відплати», які вчиняли поляки.

«Нагадуючи про злочини українських націоналістів, не можна замовчувати ані применшувати польські акції відплати в українських селах, внаслідок яких також гинули мирні люди», – зазначається у тексті ухвали.

У документі також записано: «Сейм Республіки Польщі висловлює солідарність з Україною, яка бореться із зовнішньою агресією за збереження своєї територіальної цілісності».

Полемізувати з авторами постанови намагався Кшиштоф Мешковський з опозиційної партії «Сучасна» (Nowoczesna).

«Чи Сейм хоче довести до балканізації польсько-українських стосунків?» – запитав Мешковський.

Його слова про те, що він апелює до політиків як людина культури, в сесійному залі зустріли сміхом.

Після голосування деякі депутати вимагали поіменно назвати тих своїх десятьох колег, які утрималися. Повний текст «волинської» постанови в Сеймі слухали стоячи, а ухвалення документу зустріли тривалими оплесками.

Ухваленню резолюції передувала кількамісячна бурхлива дискусія щодо змісту документа, який постійно змінювався та доповнювався. В результаті слово «мучеництво», яке було у початковій версії резолюції, було замінено на «геноцид». Зміни до резолюції вносилися до останнього моменту перед голосуванням.

Як відомо, за роки незалежності України польська та українська сторони, у тому числі й парламенти обох країн, обопільно приходили до необхідності примирення за принципом «Пробачаємо і просимо вибачення», що в певні роки й досягалося.

Читайте також: Волинська трагедія була трагедією двох народів - політолог

Як повідомлялося, 7 липня сенат Польщі (верхня палата) ухвалив резолюцію, в якій вшанував пам'ять жертв Волинської трагедії і запропонував сейму встановити 11 липня Національний день пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти поляків.

В Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1945 років. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинули понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

За матеріалами Укрінформу, Telewizja republika, Радіо Свобода, Польського радіо